навёрстывать

наверстать

1) надолужувати и надолужати, надолужити, навертати, навернути, наганяти, нагнати, натягати, натягти, (диал.) намагати, намогти, (о мног.) понадолужувати, понавертати, понаганяти, понатягати, понамагати що. [Наймитку! чого ти рано встав? Та я своє, паночку, то одяганнячком, то обуваннячком надолужу (Приказка). Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила (М. Вовч.). Він хоч і прогуля, так він і наверну (Миргор.). Та він своє нажене, хоч і дуже на їх тратиться (Сл. Ум.). Да лучче їдьте, ви вже так своє натягнете (Грінч. III). Я намагаю курінням (Борз.)]. -тать потерянное время - надолужити (навернути) втрачений (згаяний) час. [(Громадянство) вхопилось за радощі справжнього життя, надолужуючи втрачений час (Стебн.)]. Потеряешь, не -таешь - згубиш, не навернеш; що прогаяно, те не навернеться;

2) типогр. - наверстувати, наверстати, (о мног.) понаверстувати що. Навёрстанный -

1) надолужений, навернутий и навернений, нагнаний, натягнений, наможений, понадолужуваний, понавертаний;

2) наверстаний, понаверстуваний.

* * *

I несов.; сов. - наверст`ать

(восполнять упущенное) надолу́жувати, -жую, -жуєш и надолужа́ти, надолу́жити

II тип.; несов.; сов. - наверст`ать

наве́рстувати, наверстати